Українська мова

Відокремлені означення

https://www.youtube.com/watch?v=Qy84MrWWhAs

УЗГОДЖЕНЕ ОЗНАЧЕННЯ

Умови відокремлення	Приклади
Поширене і стоїть після означуваного слова	Біжить Василь, увесь мокрий од довгого бою, біжить у великій тривозі. (О. Довженко)
Стосується особового займенника	А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід поле огляда. (А. Малишко)
Стоїть після означуваного слова, перед яким уже є узгоджене означення	Волохатий лісовий джміль, неповороткий і вайлуватий, домовито гуде над блакитними купами чебрецю. (Ю. Яновський)
Має обставинний відтінок	Місячним сяйвом залиті, мріють сади. (В. Сосюра)
Відділене від означуваного слова іншими членами речення	Артилеристи збирались докупи, збентежені і злі. (О. Довженко)

НЕУЗГОДЖЕНЕ ОЗНАЧЕННЯ

Умови відокремлення	Приклади
Виступає як однорідне з відокремленим узгодженим означенням	Народилося море, безкрає, з неосяжним морським обрієм. (О. Довженко)
Пояснює власні імена	В окулярах і в чорному платті, трохи манірна, Ліда нагадувала класну наглядачку старих часів. (О. Донченко)
Стосується займенників	У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим. (А. Шиян)
Перед ним можна поставити вислів, а саме	Взагалі він має дивну властивість зникати при очах, ставати зовсім непомітним і ніколи нікому не заважати. І (О. Гончар)

Дистанційне навчання

Завдання для учнів 8 класу

Речення зі звертаннями. Звертання непоширені й поширені. Риторичне звертання. Розділові знаки при звертанні

Звертання — це слово або кілька слів, що називають особу чи предмет, до якого звернена мова. Звертання бувають поширені (складаються з кількох слів) і непоширені (складаються з одного слова). Звертання може стояти на початку, в середині та в кінці речення. Звертання виражаються:

■ кличним відмінком іменника: Що, весілля, доню моя?

■ прикметником, ужитим у значенні іменника: Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями. Риторичне звертання (звернення) — риторична фігура, яка полягає в тому, що висловлення

адресується до неживого предмета, абстрактного поняття, відсутньої особи, чим посилюється його виразність. Це звертання, яке не має на меті дійсного контакту з особою, предметом або явищем, до якого звертаються, і служить лише для того, щоб привернути до нього увагу читача й висловити ставлення мовця: О люди! Люди-небораки! Використовується для називання співрозмовника в уявному діалозі. Оформляється словом чи словосполученням у кличному відмінку часто з додаванням прикладок.

1) Кома та знак оклику при звертаннях.

Звертання на письмі виділяють комами або знаком оклику (залежно від інтонації) на початку речення й комами з двох боків у середині речення. Якщо звертання стоїть наприкінці речення, то кому ставлять перед ним: Обізвався старий батько: «Чого ждеш, небого?»

2) Виділення вигуків при звертаннях.

Вигуки відділяють від звертання комами або знаком оклику: Боже мій! Іване! І ти мене покидаєш?

3) Займенники, сполучники при звертаннях.

У складі поширеного звертання займенники ти, ви комами не виділяють: Моя ти доле молодая, не покидай мене.

Однорідні звертання, з’єднані сполучниками і, й, та, комою не розділяють.

Звертання виділяють комами разом зі словами, що належать до них: І тебе загнали, мій друже єдиний, мій Якове добрий!

Розділові знаки при звертаннях

Пунктограма	Приклади
..., Зв, ...	Плачте, діти козацькії, така ваша доля!
Зв!...	Брати мої, діти! Дайте мені порадоньку, що будем робити?
Зв,...	Люде добрі, де шлях в Московщину?
..., Зв!(?)	Під хатою заночуєм, сину мій Іване!
	Де ти в світі погибаєш, сину мій єдиний?

Переписати речення. Підкреслити підмети, знайти звертання. Яку функцію виконують звертання в реченнях? Визначити, які засоби використано авторами для підсилення емоційного забарвлення речень.

1. Ой хлопчику, хороший мій, чому ти плачеш? (А. Малишко).

2. Рости, моя пташко, мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє серце не розбите… (Т. Шевченко).

3. Пусти мене, мій батеньку, на гори, Де ряст весняний золотом жаріє (Леся Українка).

4. Спи, моя дитино, золота, Спи, моя тривого, кароока, Спи, моя гіллячко голуба… (М. Вінграновський).

5. Дяка щирая тобі, ніченько-чарівниченько, Що закрила ти моє личенько (Леся Українка).

6. Спи, дитятко, сном міцним (М. Рильський).

7. Ой не ходи, Грицю, та на вечорниці (Нар. творчість).

8. Доброго ранку, бджілоньки! (О. Іваненко).

9. О мово українська! Ти вода — з кринички, над якою гнуться верби (Ю. Бедзик).

10. Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій (В. Сосюра).

11. Де ти бродиш, моя доле? (Д. Писаревський).

Творче конструювання (самостійна робота)

Поставити у кличній формі Марія Степанівна, Сергій Петрович, Ігор, Олег, козак, друг. Пояснити орфограми.

Записати речення, змінюючи місце звертання. Прочитати. Пояснити особливості інтонації кожного речення.

1. Мамо рідненька, прийми мої привітання.

2. Відроджуйся і розквітай, рідна мово.

3. Друже, розпочнімо гарну працю.

4. Будьте уважними, сини мої, один до одного.

5. Сестро моя, давай заспіваємо.

6. Весняний дощику, дай напитися земельці.

Вставні слова (словосполучення, речення). Групи вставних слів і словосполучень за значенням. Розділові знаки при вставних словах

Вставними називаються слова, словосполучення або речення, граматично не зв’язані з членами речення. За допомогою вставних слів мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє. Вони вимовляються з особливою інтонацією, яка полягає в пониженні голосу і більш швидкому проказуванні цих слів, словосполучень, речень порівняно з рештою слів речення. Вставні слова, словосполучення і речення не є членами речення: На щастя, дитина скоро заспокоїлась і затихла (Ю. Збанацький).

Групи вставних слів і сполучень слів за значенням

Що виражають	Вставні слова і сполучення слів	Приклади
1. Упевненість, невпевненість, сумнів, передбачення тощо	Безумовно, безперечно, без сумніву, дійсно, звичайно, правда, певна річ, здається, певно, мабуть, видно, може, може бути, очевидно та ін.	І я був неправий, звичайно (О. Довженко)
2. Емоційну оцінку повідомлюваного (радість, задоволення, жаль, здивування, незадоволення тощо)	На радість, на щастя, на жаль, як на біду, як навмисне, на сором, дивна річ та ін.	Шкода, ми втрачаємо прекрасного солдата (В. Собко)
3. Оцінку фактів з погляду їх звичайності	Як водиться, як завжди, було, бувало та ін.	Отак, бува, німі вітри ячать, гойдаючи небес ясну колиску (А. Малишко)
4. Вказівку на зв’язок думок, послідовність викладу	По-перше, по-друге, нарешті, зрештою, інакше кажучи, наприклад, проте, однак, навпаки, отже, таким чином, значить, виходить та ін.	Ніжність, наприклад, описати математично не можна (В. Собко)
5. Вказівку на способи оформлення думок, на експресивний характер висловлювання	Словом, правду кажучи, сказати правду, признатися по правді, ніде правди діти, грубо висловлюючись та ін.	Хоч, правду кажучи, юнак у душі не вважав спів за професію (І. Ле)
6. Вказівку на джерело повідомлення	З погляду, на думку, за повідомленням, як кажуть, каже, мовляв, як відомо, як указано, по-твоєму, по-моєму, по-вашому та ін.	На його думку, ситуація набуває загрозливого характеру (Ю. Бедзик)
7. Активізацію уваги слухача або читача	Знаєте, вірите, уявіть собі, зверніть увагу, зрозумійте	А завтра ж у мене, знаєш, важливі справи в місті (П. Жур)

1.       Дібрати кілька прислів’їв і приказок зі вставними словами або словосполученнями. Визначити їх роль у реченнях.

2.      Скласти чотири пари речень, щоб в одних слова кажуть, чуєте, виходить, здавалося були вставними, а в інших ці самі слова виступали в ролі членів речення.

Зразок. Треба, виходить, іти на додаткове заняття з алгебри. — З класу виходить гарна дівчина.

Домашнє завдання

1. Дібрати з підручника хімії, фізики, геометрії або алгебри текст зі вставними словами і словосполученнями. Визначити, що вони виражають.

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від  01. 07. 2019 р. № 1/11-5966

ОСНОВНА І СТАРША ШКОЛА

Українська мова

У 2019/2020 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:

  у 5 – 9 класах за навчальною програмою: Українська мова. 5 – 9 класи. Програма для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804);

 у 10 -11 класах – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi 

Нові навчальні програми для 10-11 класів відповідають засадничим положенням Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), ключовим положенням концепції «Нова українська школа».

Документ розроблено з урахуванням завдань сучасної мовної освіти, модернізаційних процесів в освітньому просторі України, особливостей шкільного предмета «Українська мова» й потреб сучасних учасників освітнього процесу.

Змістові компоненти представлені чотирма лініями: мовною, мовленнєвою, діяльнісною й соціокультурною, що дають змогу комплексно реалізувати завдання шкільної мовної освіти.

Зміст мовної лінії, зокрема програми рівня стандарту, визначають теми, знання яких сприяє формуванню мовної культури й мовної грамотності, забезпеченню функційності знань, узагальненню вивченої теорії в 5 – 9 класах, а саме: лексична, орфоепічна, орфографічна, морфологічна, синтаксична, пунктуаційна і стилістична норми.

У мовленнєвій лінії подано перелік рекомендованих видів роботи, які дають змогу учням реалізувати здобуті знання на практиці. Ці види роботи забезпечують повноцінний мовленнєвий розвиток старшокласників, адже комплексно охоплюють формування всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння і письма). Системний підхід до розвитку мовлення учнів не передбачає виділення окремих годин на традиційні для 5 – 9 класів аудіювання, читання мовчки та вголос, перекази, твори тощо, оскільки ці види роботи передбачено на кожному уроці. Учитель може на власний розсуд змінювати запропоновані теми й види роботи, але водночас прагнути протягом року рівною мірою приділяти увагу розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності.

Сучасні соціокультурні умови, інтеграція української освіти в європейський контекст зумовлює введення до навчальних програм такого виду письмових робіт, як есе, спрямованого на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, учениць, підвищення в них інтересу до навчання предмета, розвиток особистості, критичного мислення, лінгвокреативності.

Есе – самостійна творча письмова робота, ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу.

Види есе:

Вільне	Формальне
Ознаки: невеликий обсяг (7-10 речень); вільна форма і стиль викладу; довільна структура; обов’язкова вимога: наявність позиції автора.	Ознаки: дотримання структури тексту, наявність відповідних компонентів (тези, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновки); обґрунтування (аргументування) тези.

Вільне есе обмежене в часі (5 – 10 і 10 – 15 хв.). До нього доцільно вдаватися на кожному уроці й на різних етапах його: цілевизначення, закріплення, рефлексії тощо.

Для написання формального есе виділяють більше часу: від 20 до
45 хвилин.

Види формального есе:

інформаційне (есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис);

критичне;

есе-дослідження (порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причини-наслідку, есе-аналіз).

Вимоги до формального есе

1. Обсяг – 1 – 2 сторінки тексту (120-200 слів).

2. Есе повинно сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.

3. Кожен абзац есе розкриває одну думку.

4. Необхідно писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.

5. Есе має відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з іншого – самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.

6. Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї.

7. Есе має містити переконливе аргументування порушеної проблеми.

Структура есе

Есе складається з таких частин – вступ, основна частина, висновок.

Вступ – обґрунтування вибору теми есе.

Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій.

Висновок – узагальнення й аргументовані висновки до теми тощо. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.

Критерії оцінювання мовного та змістового оформлення есе

Критерії оцінювання змісту есе	Бали	Критерії оцінювання мовного оформлення есе		Бали
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів		Грамотність
		орфографічні, пунктуаційні, помилки	лексичні, граматичні, стилістичні
Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи; теза не відповідає запропонованій темі; не наведено жодного аргументу.	1	13 і більше	9-10 і більше	1
Побудоване учнем (ученицею) висловлення характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення;  теза не відповідає запропонованій темі;  наведені аргументи не є доречними; прикладу немає або він  не є доречним.	2	12		2
Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлення, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлення; теза частково відповідає запропонованій темі;  наведений аргумент не випливає з тези;  приклад не є доречним; висновок сформульовано нечітко.	3	11		3
Висловлення учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми й характеризується певною завершеністю, зв’язністю; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами;  є недоліки за сімома показниками: посереднє розуміння теми; порушення послідовності побудови твору; рівень словникового запасу нижче середнього; відносна стильова єдність твору; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент.	4	9-10	7-8	4
За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент; приклад непереконливий;  висновок лише частково відповідає тезі, не пов’язаний з аргументом та прикладом; трапляються недоліки за низкою показників (до шести): роботі властива поверховість висвітлення теми, не простежується основна думка, відносно струнка побудова твору, середній рівень словникового запасу,   бракує стильової єдності.	5	7-8		5
За обсягом висловлення учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний; учень (учениця) наводить   один доречний аргумент; наводить непереконливий приклад;  висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами; робота характеризується недоліками за п’ятьма показниками: помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий, учень (учениця) неточно добирає слова й синтаксичні конструкції.	6	5-6		6
Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, формулює тезу, яка відповідає запропонованій темі; наводить   один доречний аргумент;  вдало добирає лексичні засоби; висновок відповідає запропонованій темі; у роботі є недоліки (до чотирьох): відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; висловлювання не завжди конкретне, просторовий виклад міркувань, не підкріплених фактичним матеріалом  нелогічне розташування абзаців, переходи між ними не є вмотивованими; основна думка не арґументується.	7	4	6	7
Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлення, загалом ґрунтовно висвітлює тему, формулює тезу, що відповідає запропонованій темі; наводить   один доречний аргумент; приклад не конкретизований; висновок відповідає запропонованій темі; трапляються недоліки за трьома показниками: невміння пов’язати предмет обговорення із сучасністю, не добирає переконливі докази для обґрунтування певного явища, відносне багатство словникового запасу, робота не відзначається різноманітністю та чіткістю слововживання.	8	3	5	8
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; формулює тезу, що відповідає запропонованій темі; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; наводить один доречний аргумент;  вдало добирає лексичні засоби; наводить один доречний приклад; висновок відповідає запропонованій темі; у роботі виявлені недоліки за двома показниками: тезу чітко не сформульовано, відсутність виразної особистісної позиції, належної її аргументації тощо.	9	1+1 (негруба)	4	9
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, чітко формулює тезу; певним чином аргументує різні погляди на проблему, наводить два доречні й переконливі аргументи, приклади; неординарна побудова твору, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту, але за одним із критеріїв допущено помилку; висновок відповідає запропонованій темі й  випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів.	10	1	3	10
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; вправно формулює тезу;  аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, наводить два доречні й переконливі аргументи для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; приклади конкретизовані; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю; висновок відповідає запропонованій темі й  випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів.	11	1 (негруба)	2	11
Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлення відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; вправно формулює тезу; аналізує різні погляди на той самий предмет, наводить два доречні аргументи, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; приклади переконливі, конкретизовані; цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу);       висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів; робота відзначається багатством слововживання та художньою цінністю.	12	-	1	12

Розподіл годин між розділами

Зазначаємо, шо вказаний у навчальних програмах розподіл годин між розділами вважається орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а також послідовність вивчення розділів.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови

Звертаємо увагу на кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в закладах загальної середньої освіти з українською мовою навчання.

Фронтально оцінюють диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюють на сторінці класного журналу «Зміст уроку».

 Індивідуально оцінюють говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень».

У І семестрі проводять оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог). У ІІ семестрі – оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, що здійснюється в 5 – 9 класах.

Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку.

Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.

Тематичні і семестрові оцінки

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт.

Семестрову – на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) або читання вголос.

Якщо дитина прохворіла частину семестру, пропустила, наприклад, одну тематичну, не має оцінки за якийсь вид мовленнєвої діяльності, то оцінка  за семестр виводиться на розсуд учителя в залежності від динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці), важливості пропущеної теми чи теми, за яку учня (ученицю) атестовано, - (тривалість вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу). За таких умов оцінка за семестр може бути такою, як тематична (якщо вона одна), або знижена на кілька балів (на розсуд учителя) .

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 5-9 класах

	5 кл.		6 кл.		7 кл.		8 кл.		9 кл.
Усього годин	122		122		88		70		70
Години з РМ	24		23		22		16		19
	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Фронтальні види контрольних робіт
Перевірка мовної теми	4	4	4	4	3	3	2	2	2	2
Письмо: переказ	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
твір	-	-	-	1	-	1	1	1	1	1
Правопис: диктант	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
Індивідуальні види контрольних робіт
Говоріння:   діалог	1	-	1	-	1	-	1	-	1	-
усний переказ	1	-	1	-	1	-	1	-	1	-
усний твір	-	1	-	1	-	1	-	1	-	1
читання вголос	-	1	-	1	-	1	-	1	-	1

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 10-11 класах

Рівень	Рівень стандарту		Філологічний рівень
Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми	2	2	3	3
Письмо: есе	2	3	1	1
переказ	-	-	1	1
твір	-	-	1	1
Індивідуальні види контрольних робіт
Говоріння:   діалог	1	-	1	-
усний переказ	1	-	1	-
уний твір	-	1	-	1

У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не роблять). 

Акцентуємо увагу, що в разі відсутності учня на одному зі спарених уроків під час написання контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому індивідуальне завдання, визначене вчителем. Зазначене завдання виконується учнем під час уроку.

Кількість робочих зошитів з української мови за класами:

5 – 9 класи – по два зошити;

10 – 11 класи – по одному зошиту.

Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту. 

Ведення зошитів оцінюють від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою, що зараховують до найближчої тематичної. Під час перевірки зошитів ураховують наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).

Навчальна та методична література з української мови, рекомендована МОН, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщений на офіційних сайтах Міністерства, Інституту модернізації змісту освіти. 

Тема. Вивчені орфограми у значущих частинах слова (повторення). Написання префіксів з- (зі-, с-)

Мета: ознайомити учнів із правилами написання слів із пре­фіксами з- (зі-, с-); навчити правильно вимовляти й писати префікси з- (зі-, с-); сприяти зміцненню навичок правопису слів з префіксами з-, (зі-, с-), пояснювати їх за допомогою орфографічних правил; поглибити знання про орфограми в значущих частинах мови; удосконалювати орфоепічну та орфографічну грамотність учнів; розвивати пам’ять, увагу, орфографічну пильність, логічне та об­разне мислення, усне й писемне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати ціннісне ставлення до батьківської любові, Батьківщини, почуття відповідальності в сім'ї, працьовитість, прагнення якіс­но виконувати поставлене завдання.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Методи,  прийоми та форми роботи:, Інноваційні технології, «Мозковий штурм», метод «Прес», прийом білінгвізму, індивідуальна робота, робота в парах.

Міжпредметні зв’язки : російська мова, українська література, фізична культура

Обладнання : індивідуальні картки, підручник, презентації до уроку, опорні схеми, мультимедійний екран.

                                                                              

                                                           Хід уроку

І. Організаційний момент

- Діти,  сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми продовжимо роботу над вивченням значущих частин слова

Але я хочу розпочати урок зовсім з іншого. У мене в руках – річ, яка необхідна кожній людині, ця річ – найцінніша у свті, її не купиш ні за які гроші. Як ви думаєте, що це?

Так, це – ЗДОРОВ’Я!!!

Воно, як свічка, поки горить – тепло й затишно.

Вигорить свічка – зникне життя.

За гроші можна купити будинок, та не купиш затишок.

За гроші можна купити ліжко, та не купиш сон.

За гроші можна купити взуття, та не купиш рухливість ніг.

За гроші можна купити ліки, та не купиш ЗДОРОВ’Я!!!

Інтерактивні методи «Асоціативний кущ», «Мозкова атака»

·       

Ранкова зарядка

Які асоціації виникають у вас зі словом ЗДОРОВ’Я!!!

Режим дня

Корисна їжа

 

Здоро- в’я

                                                    

Здоровий сон

Загартову- вання

Заняття спортом

Відмова від шкідливих звичок

 

-         А хто повинен піклуватися про ваше здоров’я? (відповіді учнів)

·        Я сам;

·        Батьки;

·        Лікар;

·        Учитель;

·        Держава.

Тож давайте піклуватися про своє здоров’я.

Перш ніж перейти до вивчення нового матеріалу, давайте згадаємо раніше вивчений матеріал.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів з теми.

Роздаю 3 учням картки. Три учні працюють на картках.

Індивідуальні завдання для 3 учнів

1-ша картка

1.     Добери до слова дорога по 2–3 спільнокореневі слова.

2.     Розбери за будовою слова підбе­резник, надписати.

 2-га картка

1.     Добери до слова небо спільнокореневі слова.

2.     Розбери за будовою слова зама­льовка, дочитати.

 3-тя картка

1.     Добери до сліва:  водій, вода спільнокореневі слова.

2.        Виписати слова, в яких корінь стоїть на початку слова. Виділити в них основу і закінчення.

Сад, зацвітає, квіти, посадити, квітник, писати, напис, садовий

·        З рештою класу проводжу «Мозковий штурм»

Метод «Мозковий штурм»

• Назвіть значущі частини слова. Наведіть приклади.
• Чи змінюється лексичне значення слова зі зміною префікса, суфікса, закінчення?
• Як визначити корінь у слові?
• Які значущі частини слова входять в основу?
• Як розібрати слово за будовою?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Моделювання нових слів.

Від поданих слів за допомогою суфіксів і префіксів утворіть нові слова. Виділіть основу і закінчення.

      Спекти       Піч           пічка       заховати       ховаю         сховати     намилений        мити

                  Печений                                          схований                             змити             замити

Взаємоперевірка.

-         Діти, зверніть увагу, за допомогою яких префіксів утворили нові слова. Які префікси повторюються?

-         Так, це префікси З-, С-.

ІІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку.

  1.Слово вчителя.

-Як ви думаєте, над чим ми сьогоднішні будемо працювати?  Які завдання? (учні визачають тему та формують мету уроку)

Отже тема уроку :  написання префіксів з-, ( с-, зі-). Ми познайомимось з правилами  щодо вимови та написання префіксів з-,с-; навчимося правильно вимовляти й писати префікси з- (зі-, с-поглибимо знання про орфограми в значущих частинах мови; зміцнемо навички правопису слів з префіксами з-, (зі-, с-), пояснюватимемо їх за допомогою орфографічних правил; поглибимо знання про орфограми в значущих частинах мови;

Запишіть у зошити число, класна робота, тема уроку: «Вимова і написання префіксів з-, (зі-, с-)».

Очікувані результати

– Діти, від сьогоднішнього уроку я очікую, що всі ви відмінно засвоїте тему, зможете гарно і правильно виконати усі завдання, що ваша поведінка буде зразковою. Бажаю всім чудового настрою, легкого засвоєння теми.

– А чого очікуєте ви від сьогоднішнього уроку?

ІV.Сприйняття й засвоєння теми уроку.

1.Прочитайте виразно вірш.

► Знайдіть слова з префіксами. Поясніть їхній правопис.

У РІДНОМУ КРАЇ

Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї.

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов’ї.

І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

М. Бакая

Бесіда

Ø  Яка основна думка вірша?

Ø Чи говориться в ньому про батьківську любов? Якими словами? Дайте їм характеристику.

Ø Чому саме без маминої пісні, без рідної мови збідніє земля назавжди?

Ø Чому завжди, коли говорять про любов батьків, згадують Бать­ківщину і навпаки?

Ø Які слова з префіксами зустрічаються в цьому вірші? Поясніть правопис.

3.     Запишіть слова у фонетичній транскрипції.

Зчистити, спитати, зіскочити.

4.     Дослідження-передбачення.

У яких випадках збігається вимова і правопис пре­фіксів у словах? Висловіть припущення, коли слід писати префікс з-, а коли с-.

5.     Робота з підручником.

Знайдіть у під­ручнику відповідь на запитання: «Перед якими звуками префікс з- переходить у с-?». (Параграф 55)

Учні самостійно опрацьовують теоретичний матеріал.

·        Коли вживаємо префікс зі-?

6.     Пояснення вчителя. Робота за опорними схемами

    Використання прийому білінгвізму на уроці під час пояснення нового матеріалу, та закріплення.

  Колективне опрацювання опорної схеми №1.

  Розглянемо правила написання префіксів з-, с-  в українській та російській мовах.

2. Правила в українській мові:

Префікс С- пишеться тільки перед   буквами           К, П,Т, Ф, Х.       

 Буква с пишеться перед літерами к, п, т, ф, х: сказати, список, стерти, сформувати, схопити, їх легко запам'ятати у вислові: кафе «Птах».                            

Перед дзвінкими приголосними префікс з- вимовляється дзвінко, а перед глухими наближається у вимові до парного глухого [с].

В інших випадках потрібно писати букву з: зчистити, зжувати, змити, зцідити, здружити.

«Мозковий штурм» :

• Якого правила стосується сполучення слів «кафе птах»?
• Сформулюйте це правило.

Написання префіксів з-, с- у російській мові.

Робота за опорною схемою.

В російській мові немає префікса у словах:

здесь, здешний, здание, здоровье, ни зги  и однокоренных.

 Неизменяемая пристака с-(со) – сдвинуть,  сбиться, сберечь, сдаться, сдружиться, сделать.

Например. Не всё сбывается, что желается.

Легко сказать, да не легко сделать

Приставки з в русском языке нет.

·        Який можна зробити висновок?

 Робота біля дошки. «Ланцюжок.»

Використовую програму (Tagul) Tagul is now WordArt.com  https://wordart.com/wa/4

 Від поданих слів утворіть нові з префіксами з-, с-, зі-. По­ясніть правопис, користуючись підручником.

В’язати, шити, писати, тягти, брати, хилити­ся, псувати, шкребти, хвалити, цідити, творити, писати, фотографувати, гнути, сушити, нести.

-         Який можна зробити висновок? Коли пишеться у словах префікс з? префіск с?

-         ?

Фізкульхвилинка

7.     Диктант-вікторина. Визначте, з яких творів узято речення. Запишіть їх, знайдіть слова з орфограмою «Написання префіксів з- (зі-, с-)», поясніть правопис.

Скажіть, тату, панові, щоб він просо скосив, змолотив і натовк пшона годувати ті курчата, що їм треба вилупитися з тих яєць (Казка «Мудра дівчина»). Лось сподівався побачити схід сон­ця, і коли віття скупалося в його усміхові, то в його очах появився золотавий сплеск («Лось» Є. Гуцала). Джуро! Скликать воєвод: нині вве­чері нарада («Микита Кожум’яка» О. Олеся). Андрійко обнімав вовка руками, щоб не зсу­ватися, щоб вовкові було легше («Сіроманець» М. Вінграновського). Низько кланялись посли і до ніг дари складали, що з чужини принесли («Ярослав Мудрий» О. Олеся). Звірі надумали врочисто святкувати той день і справити вели­кий концерт («Фарбований Лис» І. Франка).

8.     Творче завдання.

Так як ми говорили, що на першому плані у нас здоров’я, наведіть приклад фізичної вправи, використовуючи слова з префіксами з-, с-, зі-.

( Стисніть кулачки щосили, скласти руки перед грудьми, з рук струсити слабкість й втому….)

V. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу

Зараз побачимо як ви засвоїли вивчений матеріал.

1.     Виконання кросворду. http://LearningApps.org/display?v=p1e5rh9da17

Запишіть сло­ва за їхнім лексичним значенням. Позначте в них префікси. Поясніть правопис.

1.Підробити, навмисне вигадати або непра­вильно викласти події.

2.Пристрій, за допомогою якого зчіплюються вагони, машини.

3.Шиючи, з’єднати частини чого-небудь.

4.Синонім до сло­ва «жара».

5.Сповзання верхнього шару землі.

6.Упевнене висловлювання думки, запевнення в чомусь.

Відповіді. Сфабрикувати, зчіплювач, зшити, спека, зсув, схвалення.

• Уведіть два будь-які слова у самостійно складені речення.
• Перевірка виконаної роботи.
•  Які префікси зустрічаються в цих словах?
• Чому у слові сфабрикувати, спека, схвалення пишемо префікс с-?
• А у словах зчіплювач, зшити, зсув – префікс з-?  

2.     Мовознавча діагностика. Вправа

Запишіть слова у три колонки, розкриваючи дужки.

Зразок.        з-                    зі-                          с-
                 змити          зіскочити                  спіймати
(3/зі/с)ставити, (з/зі/с)найти, (з/зі/с)м'ятий, (з/зі/с)фотографувати, (з/зі/с)псувати, (з/зі/с)бирати, (з/зі/с)брати, (з/зі/с)ламати.

3.     Фразеологічна хвилинка. Поясніть значення поданих стійких сполучень слів. Коли виникнуть труднощі, зверніться до вчителя. Поясніть правопис слів із пре­фіксами. Два фразеологізми введіть у ре­чення.

(З/с)робити з мухи слона, сидіти (з/с)клав­ши руки, (з/с)палити всі мости, (з/с)ціпити зуби, (з/с)кинути з себе тягар.

-         Які труднощі виникли при виконанні фразеологічної хвилинки?

-         Які орфограми зустрічаються у фразеологічних зворотах?

-         Чим керувалися, коли вибирали префікс з- чи с-?

4.     Вправа. Погрупуйте слова відповідно до правопису. http://LearningApps.org/1263778

5.     Гра «Хто більше?» (змагання між рядами)

— Утворіть за допомогою префіксів спільнокореневі слова.

• Нести — знести, занести, рознести, перенести, віднести…
• Писати — списати, записати, розписати, переписати…
• Питати — спитати, запитати, розпитати, перепитати…

Виграє ряд, який утворив більше слів.

Диктант-тест. Один учень працює біля дошки, а решта класу працює над диктантом-тестом в зошиті

Методична ремарка. Учні доповню­ють речення, відповідають на запитання і вико­нують завдання. У дужках указана максималь­на кількість балів за кожне завдання.

• Змінна частина слова, що виражає його граматичне значення, – це … (1 бал).
• Лексичне значення виражає частина слова … (1 бал).
• Випишіть незмінювані слова: дерево, радіо, радісно, радісне, весело, веселити, ве­селий (2 бал).
• Випишіть слова з нульовим закінчен­ням: берег, переміг, таксі, карасі, карась, ніч, нічка (2 бал).
• Дайте визначення спільнокореневих слів (1 бал).
• Доберіть 2–3 спільнокореневі слова до іменника квіти (2 бал).

 VI. Підсумок уроку.

Що нового ви дізнались про написання префіксів у російській та українській мовах?

• Продовжіть речення.

Раніше мені було відомо про префікси … .

Нове, що я дізнався сьогодні, – це … .

 VII. Домашнє завдання.

Виконати вправу з підручника.       Пояснити значення прислів’я: «Легше говорити, ніж зробити».

*Скласти твір-мініатюру, використовуючи  подані слова.

 Сказати,  сфотографувати,  сходи, спогади, схилитись, схопити.

Пояснити написання префіксів у словах.

 1-ша картка

1.     Добери до слова дорога по 2–3 спільнокореневі слова.

___________________________________________________

2.     Розбери за будовою слова підбе­резник, надписати.

 2-га картка

1.     Добери до слова небо спільнокореневі слова.

____________________________________________________________________

2.     Розбери за будовою слова зама­льовка, дочитати.

 3-тя картка

1.     Добери до сліва:  водій, вода спільнокореневі слова.

_______________________________________________________________________________

2.      Виписати слова, в яких корінь стоїть на початку слова. Виділити в них основу і закінчення.

Сад, зацвітає, квіти, посадити, квітник, писати, напис, садовий.

________________________________________________________________________