Медіаосвіта

         ПЕРЕВАГИ ТА ВИКОРИСТАННЯ

ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Хмарні технології (cloud computing) визначають як динамічно масштабований вільний спосіб доступу до зовнішніх обчислювальних інформаційних ресурсів у вигляді сервісів, що надаються за допомогою мережі Інтернет. Вперше термін був використаний у даному контексті в 1997 році на лекції Рамнат Челлаппа (Ramnath Chellappa), де він визначив його як нову "обчислювальну парадигму, при якій межі обчислювальних елементів залежатимуть від економічної доцільності, а не тільки від технічних обмежень".

Основні компанії, а саме, Google, Microsoft, IBM, що займаються розробкою даної продукції, намагаються удосконалити хмарні технології для їх впровадження у навчальний процес ЗНЗ, зокрема у професійну діяльність вчителів.

Сьогодні відбувається інтенсивне впровадження «хмарних технологій» та сервісів в систему середньої і вищої освіти та розбудова єдиного інформаційного простору. Використання цих технологій в навчанні – це наступний еволюційний крок до надання навчальному процесу властивостей адаптивності, гнучкості, відкритості та мобільності.

Хмарні технології дозволяють використовувати програми без установки і доступу до особистих файлів з будь-якого комп'ютера, що має доступ в Інтернет. Зручність і універсальність доступу забезпечується широкою доступністю послуг і підтримкою різного класу термінальних пристроїв (персональних комп'ютерів, мобільних телефонів, планшетів).

Тепер в будь-якій аудиторії можна організувати сучасний учбовий процес, використовуючи мобільні пристрої та безпровідну мережу. Наповнення електронного освітнього простору учбового закладу здійснюють викладачі та учні.

Основні переваги, які дають хмарні сервіси школі, очевидні:

•      економія засобів на придбання програмного забезпечення (використання технології Office Web Apps (Office онлайн));

•      зниження потреби в спеціалізованих приміщеннях;

•      виконання багатьох видів учбової роботи, контролю і оцінки on-line;

•      економія дискового простору;

•      антивірусна, безрекламна, антихакерська безпека та відкритість освітнього середовища для вчителів і для учнів.

Недоліки хмарних технологій в освіті:

•  користувач не є власником і не має доступу до внутрішньої хмарної інфраструктури. Схоронність даних користувача сильно залежить від компанії провайдера.

•  для отримання якісних послуг користувачеві необхідно мати надійний і швидкий доступ в мережу Інтернет.

•  довіряючи свої дані он-лайн-сервісу ви втрачаєте над ними контроль і обмежуєте свою свободу (користувач буде не в змозі змінити якусь частину інформації, вона буде зберігатися на умовах, не підвладних йому).

Вчителі можуть використовувати хмарні технології 

для дистанційного навчання, на уроках та позакласній діяльності, а також в методичній роботі.

При цьому реалізуються певні задачі: отримання оперативної інформації, миттєва комунікація із колегами або учнями (відбувається оптимізація часу навчального процесу), поширення власного досвіду, підвищення кваліфікації, ознайомлення із передовим досвідом викладачів.

При вивченні української мови та літератури не завжди вдається відтворити деякі демонстрації, продемонструвати цікаві відеоматеріали, розширити нову інформацію  тощо. Причинами цієї проблеми є обмеження вчителя в часі, особливо коли тема досить об’ємна. Використання хмарних технологій дає можливість педагогу уникнути означених причин і вирішити проблеми, що виникають. Ефективна реалізація застосування хмарних технологій при вивченні предмету, дозволяє зацікавити учнів,  мотивувати їх до навчання, самостійного мислення, навчає вибирати головне тощо. Тому вчитель  повинен уміти застосовувати новітні технології як засоби активізації пізнавальної діяльності учнів з у поєднанні з методами навчання замість переказування абстрактної, «готової» інформації.

В своїй роботі активно використовую різноманітні хмарні сервіси

1.                    Використання сервісів Тhinglink та LearningApps.org.

Для узагальнення та систематизації знань учнів на уроці я використовую інтерактивні завдання, які створені за допомогою сервісу LearningApps.org. Такі завдання дають змогу в ігровій формі засвоїти та перевірити рівень навчальних досягнень учнів. Важливо, що даний сервіс дозволяє публікувати свої вправи та користуватися вже створеними вправами інших учителів.

Для створення різноманітних дидактичних матеріалів для учнів використовую також такі мережеві сервіси як: документи Goоgle, його таблиці, презентації та малюнки.

2.     Для організації навчально-виховного процесу  використовую сервіси Google для створення та редагування блогу, за допомогою якого відбувається підтримка взаємозв’язку з учнями

Цей вид навчання не обмежується лише школою. Матеріали розміщені на хмарі учні переглядають вдома для повторення вивченого на уроці, або ж для того, щоб краще розібратись в темі, якщо при вивчені було щось незрозуміло. Якщо відео-фрагмент чи частину матеріалу не було змоги розглянути на уроці, то учні самостійно розглядають це вдома. Для засвоєння матеріалу кожен учень має змогу підібрати темп сприйняття, обробки та засвоєння інформації. Позитивний ефект при вивчені української мови та літератури має самостійний пошук цікавої інформації з теми учнями; пошук незвичних сервісів для представлення нової інформації, такі як “Pow Toon”. При відшукані такої інформації учні відправляють її вчителеві, який її перевірить на достовірність та відредагує з подальшим розміщенням на ресурсі. Це сприяє розвитку в учнів самостійності, критичного мислення та творчої ініціативи.

Органічне поєднання роботи вчителя та ланцюжки аудіовізуальних повідомлень невеликої тривалості дозволяють суттєво розширити дидактичні можливості традиційної педагогічної технології, за рахунок активізації образно-емоційної сфери. Використання «хмарних технологій» на уроках  фізики  сприяє розвитку в учнів продуктивного мислення та вивільняє час на уроці для забезпечення більш повної диференціалізації та індивідуалізації процесу навчання.

На мою думку використання хмарних технологій на уроці дало можливість змінити навчальний процес, зробивши його більш ефективним і привабливим для учнів. Навчання з використанням сучасних технологій є для учнів творчим пошуком, від якого вони отримують задоволення.

Результатами впровадження інноваційних технологій у навчальний процес є:

·        Розширення можливостей учителя підготувати і провести урок на високому професійному рівні.

·        Уміння учнів орієнтуватися в інформаційному просторі. 

·        Активізація пізнавальної діяльності учнів.

·        Підвищення мотивації учнів до вивчення предмету.

·        Оволодіння учнями ключовими компетентностями.

·        Сформованість науково-дослідницьких навичок.

Розумне і доцільне використання інформаційних технологій  значно підвищує розвиваючий ефект навчання.

Залучення учнів до описаних форм  роботи, пов’язаних з ІКТ, сприяє підвищенню  якості засвоєння ними навчального матеріалу, настрою і бажанню надалі із задоволенням вивчати предмет та виконувати подібні завдання. Практика застосування форм організації навчального процесу з використанням хмарних технологій  відкриває нові можливості для активізації і мотивації учнів – необхідної умови результативного навчання фізики. Планування учителем системи  роботи з використанням ІКТ дає можливість підготувати випускників до подальшого навчання у вищих навчальних закладах та допомогти їм адаптуватись до життя в інформаційному суспільстві.

Маю на меті освоїти такі сервіси:

•  Google Classroom поєднує в собі багато продуктів Google, таких як Gmail, Диск і Документи, що дозволяє освітнім установам перейти до безпаперової системи. Створення та розповсюдження матеріалів здійснюється через Google Drive, а Gmail використовується для забезпечення зв’язку з класом. Учні запрошуються до класних кімнат через базу даних установи або через приватний код, який вводиться для доступу до класної кімнати. Для кожного створеного класу в Google Classroom створюється своя папка в окремо взятому продукті Google, де потім учні зможуть розміщувати свої роботи, а вчитель у свою чергу – їх перевіряти.

•  Сервіс Тhinglink. Завдання створюються у вигляді інтерактивних малюнків. Малюнок містить теги, натиснувши на які, учень отримує певну інформацію може переглянути відео фрагмент або посилання на вебресурс. Малюнок можна використовувати для вивчення нового матеріалу, узагальнення та систематизації знань учнів.

•  Сервіс tagxedo. Даний сервіс дозволяє створювати хмари слів. Вам лише потрібно вставити слова в текстове поле програми, вибрати бажану форму, колір та шрифт тексту. Для відпрацювання і закріплення вивченого матеріалу можна включити в певну задану фігуру будь-який набір формул, слів, знаків і цифр. Завдяки цьому в учнів є зорова опора для використання вивченого матеріалу на уроках повторення і узагальнення.

•  Сервіс Kahoot. Це порівняно новий сервіс для створення он-лайн вікторин, тестів і опитувань. Учні можуть відповідати на створені вчителем тести з планшетів, ноутбуків, смартфонів, тобто з будь-якого пристрою, що має доступ до Інтернету. Створені в Kahoot завдання дозволяють включити в них фотографії і навіть відеофрагменти. Темп виконання вікторин, тестів регулюється шляхом введення часової межі для кожного питання. При бажанні вчитель може ввести бали за відповіді на поставлені питання: за правильні відповіді і за швидкість. Для участі в тестуванні учні просто повинні відкрити сервіс і ввести PIN-код, який надає вчитель зі свого комп'ютера.

Неможливо уявити освіту без комп’ютерної техніки, мультимедійних пристроїв, Інтернету. Проте швидкий розвиток інноваційних технологій та комп’ютерної техніки, відсутність фінансування для оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів, стримують забезпечення навчального процесу останніми новинками, систематичне оновлення програмного забезпечення, мобільний доступ учнів до навчальних матеріалів. Застосування «хмарних технологій» під час навчального процесу дає можливість якісно розв'язати проблему інформатизації за мінімальних матеріальних ресурсів.

Хмарні технології - це не тільки майбутнє, багато в чому це вже і сьогодення. Справжні хмари у небі для нас звичні – стануть звичними і інформаційні хмари.

Навчання прямує до хмар.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ МЕДІА В ОСВІТІ

Системний підхід до залучення медіа-освітнього досвіду, наробок дали можливість змінити діяльнісну сферу як учня, так і вчителя. Для учня - це потреба в самостійному здобутті знань, більш ґрунтовний рівень підготовки домашніх завдань, зростаюча активність на уроках, а найголовніше свідомий критично-аналітичний підхід до оцінювання явищ дійсності.

Можливості медіа культури розширили між предметні зв’язки. Наприклад, література без історії не існує. Математика тісно пов’язана з фізикою та історією, а також природознавчі науки з предметами естетичного циклу, а все це разом, з дизайнерською роботою. Завдяки цьому учні більше стали проявляти зацікавленість до теоретичних знань, досліджувати походження понять слів, про які йдеться на уроках, читати літературу (Інтернет-видання) про життя, діяльність відомих діячів; готові аналізувати та порівнювати, а також обговорювати сучасні події в суспільстві.

Отже, медіа-освіта та основи аудіовізуальної грамотності сприяють формуванню культурної, духовно багатої, орієнтованої в медіа просторі особистості.

Школа XXI століття зумовлює необхідність докорінного переосмислення освітньої парадигми, актуалізації змісту, технологій становлення особистості учня, як суб’єкта і проектувальника життя, створення проектно-життєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної, конкурентоспроможної особистості, яка вміє творчо розв’язувати проблеми, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни. Школа має захистити й підтримати дитину, виробити в неї життєздатність, озброїти механізмами і технологіями розробки життєвих стратегій та проектів. Місія школи спрямована на оволодіння кожною молодою людиною ключовими компетенціями, як важливим результатом якості навчально-виховного процесу.

Творчий учитель мусить пам’ятати, що навчально-виховні технології мають відповідати викликам часу, орієнтуватися на прогресивні педагогічні досягнення, ідеї, культурні проблеми людства, нації, формувати в дітей основи моральності, духовної культури; сприяти реалізації парадигми сучасного навчання й виховання, творчій самореалізації всіх учасників навчально-виховного процесу.

Тому, пріоритетними напрямками створення цілісної системи шкільної медіа-освіти є:

- сприяння розбудові ефективної системи медіа-освіти як складової сучасного освітнього середовища;

- зміцнення матеріально-технічної бази закладу для реалізації їх медіа-освітньої діяльності;

- забезпечення мультимедійними посібниками з медіа-освіти з урахуванням вікових особливостей учнів;

- використання в практичній діяльності навчального закладу інноваційного педагогічного досвіду;

- приєднатися до освітніх європейських та світових мереж для оперативного спілкування з використанням сучасних засобів обміну інформації при розв’язання навчальних та науково-практичних задач;

- розвивати в учнів медіа-культуру і забезпечувати їх підготовку до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем;

- формування культури спілкування та співпраці в Інтернет-просторі;

- засвоєння інформаційних технологій у позанавчальній діяльності;

- розвиток в учнів медіа-культури і забезпечення їх підготовки до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем.

Дослідження нових медіа

Складнощі, що виникають у дослідженні нових медіа

• надшвидка зміна Інтернету— з ним важко «йти в ногу»;
• недостатність емпіричних досліджень;
• недостатність порівняльних крос-культурних досліджень;
• при формулюванні гіпотез, складніть у визначенні, чи є Інтернет причиною або наслідком;
• складність розрізнення рекламного та політичного контенту в Інтернет-середовищі.

Підходи до дослідження нових медіа

кібер-оптимізм

Погляд на Інтернет як на вільне середовище з відсутністю контролю, передумову розвитку демократії, відновлення соціальних зв'язків, масову освіту, можливість прямого звернення до влади.

кібер-песимізм

Погляд на Інтернет як на поширювач екстремізму, вдосконалений засіб стеження, деградацію публічного дискурсу, віртуалізацію соціальної взаємодії, сублімацію^[10].

Види медіа:

• Телебачення
•  Кінематограф 
•  Газети 
•  Журнали 
•  Радіо 
•  Відеоігри 
• Інтернет...

Особливості нових медіа

• можливість зворотнього зв'язку;
• прозорість;
• масова реклама;
• користувацький контент (User Generated Content);
• дискусії в коментарях до повідомлень ЗМІК;
• відсутність цензури;
• зменшення ролі гейткіперів;— людей, що встановлюють обмеження на зміст та тематику публікацій;
• низький фінансовий поріг входження;
• створення контенту в режимі реального часу (наприклад, текстові трансляції подій);
• гіпертекстуальність;
• використання соціальних мереж як платформ для просунення контенту, як джерело для контенту (наприклад, перепублікація постів з соціальних мереж, використання записів у Twitter та фотографій з Instagram як інформаційний привід);
• мобільні додатки до медійних проектів;
• висока періодичність публікації;
• декілька типів подання інформації (аудіо, відео, текст)

Приклади нових (конвергентних) медіа

• інтернет-плеєри теле- і радіо-каналів;
• Video-on-Demand (VOD — відео на замовлення) та Audio-on-Demand (аудіо на замовлення);— система індивідуальної доставки абоненту за його запитом фільмів, телепередач, іншого контенту за допомогою Інтернет, кабельних, IPTV та/або інших мереж з серверу (наприклад, сервіси YouTube, iTunes, Hulu; в Україні;— інтернет-кінозал компанії Star Media);
• Catch-Up TV (різновид Video-on-Demand)— Інтернет-сервіси, що дозволяють переглядати телевізійний контент протягом певного обмеженого періоду часу, що слідує за здійсненням телевізійної трансляції фільму, передачі, тощо. Наприклад, Virgin Media, LiveInternetTV, офіційні сайти ряду українських телеканалів (СТБ, «Новий канал», ICTV тощо);
• соціальні мережі: Facebook, MySpace, ВКонтакте, Одноклассники, FriendFeed, LinkedIn, Instagram, Foursquare тощо;
• блоги (наприклад, Livejournal), включаючи підкасти та відеоблоги;
• мережі мікро-блогів: Twitter, Tumblr тощо;
• онлайн-медіаплеєри: Boxee;
• інтернет-радіо-сервіси: Pandora;
• фотосервіси: Picasa, Flickr^[3].